Орфографічний словник української мови

синичник

сини́чник

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. синичник — -а, ч. Штучне гніздо для синиць у вигляді ящичка з отвором, прикріпленого на високій жердині чи на дереві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. синичник — СИНИ́ЧНИК, а, ч. Штучне гніздо для синиць у вигляді ящичка з отвором, прикріпленого на високій жердині чи на дереві. Діти повісили синичники на яблуньці та на інших деревах (О. Іваненко); Настає час створити для їх [птахів] гніздування сприятливі умови.  Словник української мови у 20 томах
  3. синичник — СИНИ́ЧНИК, а, ч. Штучне гніздо для синиць у вигляді ящичка з отвором, прикріпленого на високій жердині чи на дереві. Діти повісили синичники на яблуньці та на інших деревах (Ів., Ліс.  Словник української мови в 11 томах