Орфографічний словник української мови

синкліналь

синкліна́ль

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. синкліналь — -і, ж., геол. Складка шарів гірських порід, повернена опуклістю донизу; прот. антикліналь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. синкліналь — СИНКЛІНА́ЛЬ, і, ж., геол. Складка верств гірських порід, повернена опуклістю донизу; протилежне антикліналь. Оруденіння [наявність великої кількості рудних мінералів] на крилах Саксаганської синкліналі становить основну масу рудних покладів Саксаганського району (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. синкліналь — синкліна́ль (від грец. συγκλίνω – нахиляюсь) складка верств гірських порід, опуклістю повернута донизу; в ядрі її залягають молодші породи, на крилах – давніші. Протилежне – антикліналь.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. синкліналь — Складка, в центрі якої залягають гірські породи молодші, ніж на крилах; звичайно заглиблена; протилежність антикліналі.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. синкліналь — СИНКЛІНА́ЛЬ, і, ж., геол. Складка верств гірських порід, повернена опуклістю донизу; протилежне антикліналь. Оруденіння [наявність великої кількості рудних мінералів] на крилах Саксаганської синкліналі становить основну масу рудних покладів Саксаганського району (Геол. ж., XIII, 3, 1953, 4).  Словник української мови в 11 томах