Орфографічний словник української мови

синовній

сино́вній

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. синовній — -я, -є. Прикм. до син. || Належний синові. || Власт. синові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. синовній — СИНО́ВНІЙ, я, є. Прикм. до син; належний синові. – Воскресни, мамо! І вернися В світлицю-хату; опочий, Бо ти аж надто вже втомилась, Гріхи синовні несучи (Т. Шевченко); Ти [Вітчизно] ширша за море, ясніша за небо, тобі ці синовні слова (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. синовній — СИНО́ВНІЙ, я, є. Прикм. до син; належний синові. — Воскресни, мамо! І вернися В світлицю-хату; опочий, Бо ти аж надто вже втомилась, Гріхи синовні несучи (Шевч., II, 1963, 378); Ти [Вітчизно] ширша за море, ясніша за небо, тобі ці синовні слова (Сос.  Словник української мови в 11 томах