Орфографічний словник української мови

синхронізм

синхроні́зм

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. синхронізм — -у, ч., тех., книжн. Точний збіг у часі двох або кількох явищ чи процесів; одночасність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. синхронізм — СИНХРОНІ́ЗМ, у, ч., техн., книжн. Точний збіг у часі двох або кількох явищ чи процесів; одночасність.  Словник української мови у 20 томах
  3. синхронізм — синхроні́зм (від грец. συγχρονισμός – одночасність) точний збіг і зв’язок у часі двох або кількох явищ, одночасність і паралельність дії чого-небудь. Див також Синхронізація.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. синхронізм — Синхроні́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. синхронізм — СИНХРОНІ́ЗМ, у, ч., техн., книжн. Точний збіг у часі двох або кількох явищ чи процесів; одночасність.  Словник української мови в 11 томах