синьо —
Присл. до синій. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
синьо —
СИ́НЬО. Присл. до си́ній. Діставши задніми ногами дна бочки, став собі [Лис Микита] так, що все його тіло було затоплене в фарбі, а тілько морда, також синьо помальована, трошечки вистарчала [виглядала] з неї (І.
Словник української мови у 20 томах
синьо —
присл.
Словник жарґонної лексики української мови
синьо —
Си́ньо, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
синьо —
СИ́НЬО. Присл. до си́ній. Діставши задніми ногами дна бочки, став собі [Лис Микита] так, що все його тіло було затоплене в фарбі, а тілько морда, також синьо помальована, трошечки вистарчала [виглядала] з неї (Фр.
Словник української мови в 11 томах