скарбничий

скарбни́чий

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. скарбничий — -чого, ч. Те саме, що скарбник 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. скарбничий — СКАРБНИ́ЧИЙ, чого, ч. Те саме, що скарбни́к 1–3. По від'їзді Віміни гетьман говорив із своїм скарбничим (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
3. скарбничий — Скарбни́чий і скарбівни́чий, -чого, -чому; -ни́чі, -чих = скарбни́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. скарбничий — СКАРБНИ́ЧИЙ, чого, ч. Те саме, що скарбни́к 1 — 3. По від’їзді Віміни гетьман говорив із своїм скарбничим (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 268).  Словник української мови в 11 томах
5. скарбничий — Скарбничий, -чого м. = скарбівничий.  Словник української мови Грінченка