Орфографічний словник української мови

скарбошукач

скарбошука́ч

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скарбошукач — -а, ч. Той, хто шукає скарби (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скарбошукач — СКАРБОШУКА́Ч, а́, ч. Той, хто шукає скарби (у 1 знач.). На початку свого шляху археолог .. здибався із скарбошукачами і дбайливо охороняв від них цінні пам'ятки старовини: кургани і склепи з дорогоцінними фресками та іншими коштовностями (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. скарбошукач — СКАРБОШУКА́Ч, а́, ч. Той, хто шукає скарби (у 1 знач.). На початку свого шляху археолог.. здибався із скарбошукачами і дбайливо охороняв від них цінні пам’ятки старовини: кургани і склепи з дорогоцінними фресками та іншими коштовностями (Вітч., 11, 1968, 216).  Словник української мови в 11 томах