складач

склада́ч

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. складач — -а, ч. 1》 Той, хто складає (у 2, 3 знач.), створює що-небудь. Складач поїздів. 2》 друк. Робітник друкарні, що здійснює набір (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. складач — СКЛАДА́Ч, а́, ч. 1. Той, хто складає (у 2, 3 знач.), створює що-небудь. Пишу мало, так що не можу задовольнити замовлення на вірші від складачів альманахів, яких багато лаштується (В.  Словник української мови у 20 томах
3. складач — Склада́ч, -ча́, -че́ві; -дачі́, -чі́в, -ча́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. складач — СКЛАДА́Ч, а́, ч. 1. Той, хто складає (у 2, 3 знач.), створює що-небудь. Пишу мало, так що не можу задовольнити замовлення на вірші від складачів альманахів, яких багато лаштується (Сам.  Словник української мови в 11 томах
5. складач — Складач, -ча м. 1) Складывающій что либо. 2) Наборщикъ. 3) Широкій обручъ, въ которомъ бочаръ сбираетъ первоначально клепки посуды. Шух. 249.  Словник української мови Грінченка