складник

скла́дни́к

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. складник — Складник (36) (składnik) [MО,III]  Словник з творів Івана Франка
2. складник — кн. ІНҐРЕДІЄНТ; (рідини) фракція, (цілого) клітина.  Словник синонімів Караванського
3. складник — див. частина  Словник синонімів Вусика
4. складник — складника, ч. Складова частина чого-небудь, компонент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. складник — СКЛА́ДНИ́К, скла́дника́, ч. Складова частина чого-небудь. Биття вважалося тоді в Дрогобичі неминучим складником педагогії, а особливо елементарної (І. Франко); З розвитком науки на порядок денний стала проблема вивчення будови складників матерії – молекул, атомів, ядер (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
6. складник — СКЛА́ДНИ́К (складова частина чого-небудь), КОМПОНЕ́НТ, ІНГРЕДІЄ́НТ книжн. З білих пісків з'їхали вони на тверду дорогу. Тут складники землі змінилися (Лесь Мартович); Сюжет, як один з художніх компонентів твору...  Словник синонімів української мови
7. складник — СКЛА́ДНИ́К, скла́дника́, ч. Складова частина чого-небудь. Биття вважалося тоді в Дрогобичі неминучим складником педагогії, а особливо елементарної (Фр.  Словник української мови в 11 томах