склепляти —
-яю, -яєш і рідко склеплювати, -юю, -юєш, недок., склепити, -плю, -пиш; мн. склеплять; док., перех. Зводити впритул, з'єднувати, стулювати, закривати (уста, очі, повіки і т. ін.). || Змушувати стулювати, закривати (повіки, уста, очі і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
склепляти —
СКЛЕПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко СКЛЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СКЛЕПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. склепля́ть; док., що. Зводити впритул, з'єднувати, стулювати, закривати (уста, очі, повіки і т. ін.). Пробував я його [кота] гладити по спині.
Словник української мови у 20 томах
склепляти —
не склепля́ти / не склепи́ти оче́й (о́чі). Не спати, не могти заснути. Дрімала лише куховарка, а Докія й очей не склепляла (В. Кучер); Розтривожений, він до самого ранку не склепив очей (П. Панч); Знає напевне він, що до самого ранку не склепить очі в тривозі (А. Головко).
Фразеологічний словник української мови
склепляти —
ЗАПЛЮ́ЩУВАТИ (закривати повіками очі), СПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ЗМИКА́ТИ, СКЛЕПЛЯ́ТИ, ПЛЮ́ЩИТИ рідко. — Док.: заплю́щити, сплю́щити, приплю́щити, зімкну́ти, склепи́ти. Обважнілою рукою проводить (Роман) по чолу і чомусь заплющує очі (М.
Словник синонімів української мови
склепляти —
СКЛЕПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко СКЛЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СКЛЕПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. склепля́ть; док., перех. Зводити впритул, з’єднувати, стулювати, закривати (уста, очі, повіки і т. ін.). Пробував я його [кота] гладити по спині.
Словник української мови в 11 томах