Орфографічний словник української мови

склепник

скле́пник

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. склепник — -а, ч., зах. Те саме, що склепар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. склепник — СКЛЕ́ПНИК, а, ч., діал. Те саме, що склепа́р.  Словник української мови у 20 томах
  3. склепник — ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст.  Словник синонімів української мови
  4. склепник — СКЛЕ́ПНИК, а, ч., діал. Те саме, що склепа́р.  Словник української мови в 11 томах