Орфографічний словник української мови

сковзалка

ско́взалка

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сковзалка — -и, ж., розм. Те саме, що ковзанка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сковзалка — СКО́ВЗАЛКА, и, ж., розм. Те саме, що ко́взанка. Я підсковзнувся саме тоді, коли не то, щоб сковзалки, а й путнього .. холоду не було (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
  3. сковзалка — КО́ВЗАНКА (крижаний майданчик для ковзання), КО́ВЗАЛКА розм., СКО́ВЗАЛКА розм., СКО́ВЗАНКА розм., СО́ВГАНКА розм., СО́ВГАЛКА розм., СКО́БЗАЛКА діал.; КАТО́К (перев. спеціально обладнаний майданчик).  Словник синонімів української мови
  4. сковзалка — Ско́взалка, -лки, -лці і ско́взанка, -ки, -нці; -зал[н]ки, -л[н]ок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сковзалка — СКО́ВЗАЛКА, и, ж., розм. Те саме, що ко́взанка. Я підсковзнувся саме тоді, коли не то, щоб сковзалки, а й путнього.. холоду не було (Ю. Янов., II, 1958, 100).  Словник української мови в 11 томах
  6. сковзалка — Сковзалка, сковзанка, -ки ж. = скобзалка. Без його сковзанка не втиралась. Св. Л. 39.  Словник української мови Грінченка