Орфографічний словник української мови

скраплення

скра́плення

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скраплення — -я, с., спец. Дія за знач. скраплити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скраплення — СКРА́ПЛЕННЯ, я, с., спец. Дія за знач. скра́плити. Одержують його [азотне добриво] шляхом скраплення газоподібного аміаку під тиском (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. скраплення — Перехід речовини з газоподібного стану в рідкий; с. пари є зворотним процесом до випаровування і відбувається у всьому діапазоні темп., в якому співіснують рідка і газоподібна фаза; за відсутності рідини с. відбувається при темп.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. скраплення — СКРА́ПЛЕННЯ, я, с., спец. Дія за знач. скра́плити. Одержують його [азотне добриво] шляхом скраплення газоподібного аміаку під тиском (Наука.., 8, 1958, 36).  Словник української мови в 11 томах