скунс —
-а, ч. Дрібна хижа тварина родини куницевих з цінним темно-коричневим або чорним хутром, яка, захищаючись, викидає смердючу рідину. || Хутро цієї тварини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скунс —
СКУНС, а, ч. Дрібна хижа тварина родини куницевих з цінним темно-коричневим або чорним хутром, яка, захищаючись, викидає на відстань смердючу рідину; // Хутро цієї тварини.
Словник української мови у 20 томах
скунс —
скунс, сконс (англ. skunks, множ. від skunk) рід ссавців родини куницевих. Поширені в Північній Америці. Об’єкт полювання й розведення заради цінного хутра. Інша назва – смердючка.
Словник іншомовних слів Мельничука
скунс —
Підродина куницевих, заселяє лісостеп і прерії Пн. Америки; довж. тіла бл. 40 см і хвоста бл. 40 см; для відстрашування випускає секрет анальних залоз із бридким запахом; розводять на хутро.
Універсальний словник-енциклопедія
скунс —
Скунс, -су і сконс (хутро)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
скунс —
СКУНС, а, ч. Дрібна хижа тварина родини куницевих з цінним темно-коричневим або чорним хутром, яка, захищаючись, викидає на відстань смердючу рідину; // Хутро цієї тварини.
Словник української мови в 11 томах