слихати —
теп. ч. не вживається, недок., перех., заст. Чути. Слихом слихати [видом (в вічі) видати]! — традиційна формула, якою зустрічають здебільшого того, хто давно вже не був у когось, десь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
слихати —
СЛИХА́ТИ, теп. ч. не вживається, недок., кого, що, заст. Чути. ◇ (1) Сли́хом слиха́ти [, ви́дом (у ві́чі) вида́ти]! <�Ви́дом вида́ти, сли́хом слиха́ти!>, заст. – усталена форма вітання перев. при зустрічі того, кого давно вже не бачили. [Назар:] Га!...
Словник української мови у 20 томах
слихати —
а́ні (ні) сли́хом (не) слиха́ти, а́ні (ні) ви́дом (у ві́чі) (не) вида́ти кого. Хто-небудь зник безслідно; про кого-небудь зовсім невідомо нічого. Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети).
Фразеологічний словник української мови
слихати —
СЛИХА́ТИ. теп. ч. не вживається, недок., перех., заст. Чути. ◊ Ані́ (ні) сли́хом [не] слиха́ти [ані́ (ні) ви́дом (в ві́чі) не вида́ти] — не чути, невідомо нічого про кого-, що-небудь, немає когось, чогось.
Словник української мови в 11 томах
слихати —
Слихати, -шу, -шиш гл. Слыхать. Ані слихом слихати, ані видом видати. Ном. № 1939.
Словник української мови Грінченка