смагнути —
-ну, -неш; мин. ч. смаг, -ла, -ло і смагнув, -нула, -нуло; недок. 1》 Набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння й вітру; засмагати, загоряти. 2》 Пересихати від спраги, гарячки і т. ін.; укриватися пересохлою плівкою, запікатися (про губи).
Великий тлумачний словник сучасної мови
смагнути —
СМА́ГНУТИ, ну, неш; мин. ч. смаг і сма́гнув, ла, ло; недок. 1. Набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння й вітру; засмагати, загоряти. Сонце ще пече так, що вочевидь чуєш, як смагнуть щоки (І. Сенченко).
Словник української мови у 20 томах
смагнути —
ЗАСМАГА́ТИ (набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння й вітру), ЗАГОРЯ́ТИ (ЗАГОРА́ТИ), СМА́ГНУТИ, СМАГЛЯ́ВІТИ, ОБГОРЯ́ТИ підсил., ЗАСМА́ЖУВАТИСЯ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
смагнути —
СМА́ГНУТИ, ну, неш; мин. ч. смаг і сма́гнув, ла, ло; недок. 1. Набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння й вітру; засмагати, загоряти. Сонце ще пече так, що вочевидь чуєш, як смагнуть щоки (Сенч., На Бат. горі, 1960, 172).
Словник української мови в 11 томах
смагнути —
Сма́гнути, -гну, -неш гл. 1) Жариться на солнцѣ, нагрѣваться. Шух. І. 147. 2) Загорать. Од соненька личенько смагне. АД. І. 34. 3) Сохнуть, запекаться. Смагнуть губи. Черк. у.
Словник української мови Грінченка