Орфографічний словник української мови

смог

смог

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. смог — -у, ч. Густий туман, змішаний з димом, кіптявою. Фотохімічний смог — смог, утворений в результаті реакцій між сумішами в атмосфері під впливом сонячної радіації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. смог — СМОГ, у, ч. Дуже забруднене повітря (суміш диму, туману і пилу) у великих містах і промислових центрах. Віхлопні гази автомобільних двигунів є одним з основних постачальників смогу в містах (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. смог — (англ. smog, скор. від smoke – дим і fog – імла) густий туман, змішаний з димом, кіптявою.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. смог — СМОГ, у, ч. Густий туман, змішаний з димом, кіптявою. У Токіо, Нью-Йорку, Лондоні та інших великих містах дим і спрацьовані гази часом утворюють такий смог, що оголошується стан тривоги (Знання.., 11, 1971, 12).  Словник української мови в 11 томах