Орфографічний словник української мови

сморж

сморж

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сморж — Гриб [IV] Сморжі́: — рід грибів [49]  Словник з творів Івана Франка
  2. сморж — -а, ч. Їстівний гриб родини зморшкових із звивисто-складчастою шапкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сморж — СМОРЖ, а́, ч. Їстівний гриб родини зморшкових із звивисто-складчастою шапкою. Відомо, що перші гриби – сморжі – з'являються наприкінці квітня (з газ.); Крізь прілу лісову підстилку силкуються зирнути на світ поморщені шляпки ранньовесняних їстівних грибів-сморжів та зморшків (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. сморж — ЗМО́РШОК (їстівний гриб), ЗМО́РШКА, СМОРЧО́К діал., ЧМУР діал., СМОРЖ діал., СМОРЖА́Й діал., СМОРЖО́К діал., СМОРЧ діал.  Словник синонімів української мови
  5. сморж — СМОРЖ, а́, ч. Їстівний гриб родини зморшкових із звивисто-складчастою шапкою. Розмірковую, куди ж гайнути по гриби: в березину чи в загороду Костюків, де весною бувають сморжі (Стельмах, Гуси-лебеді..  Словник української мови в 11 томах
  6. сморж — Сморж, -жа, сморжій, -жія м. Грибъ: сморчокъ, Morchella esculenta Pers. Анн. 218. Вх. Пч. II. 33.  Словник української мови Грінченка