Значення в інших словниках
-
сміття —
Виміт, ПОКИДЬКИ; П. непотріб; (хто) НАБРІД; сміттячко; п! БРУД.
Словник синонімів Караванського
-
сміття —
I брид, бридь, відходи, непотріб, отріб, пил, пилюга, пилюка, покидьки, скверна, сміттюга, сміттячко II див. залишок
Словник синонімів Вусика
-
сміття —
сміття, с. 1》 Дрібні, перев. сухі покидьки. Як сміття — дуже багато, безліч. 2》 перен., розм. Те, що не має значення, цінності і т. ін.; що-небудь зайве, непотрібне. 3》 лайл. Людина, яка здійснює ганебні, підлі, мерзенні вчинки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сміття —
СМІ́ТТЯ́, смі́ття́, с. 1. Дрібні, перев. сухі покидьки. Найстарша Паляникова дочка, Василина, обмітала коло порога сміття (І. Нечуй-Левицький); З дверей приміщення прибиральниця виносить урну із сміттям (А.
Словник української мови у 20 томах
-
сміття —
Вимети сміття перш зо своєї хати, а опісля заглядай у чужу. Перш позбудься своїх помилок, а відтак заглядай за чужими. Кожен на своїм сміттю пан. Найменше господарство робить чоловіка самостійним.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
сміття —
вино́сити / ви́нести сміття́ з ха́ти перев. із запереч. Розголошувати таємницю або розповідати про те, що стосується лише вузького кола людей чи сім’ї.
Фразеологічний словник української мови
-
сміття —
Смі́ття́, -ття́, -ттю́, -ття́м, в смі́тті́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сміття —
СМІ́ТТЯ́, смі́ття́, с. 1. Дрібні, перев. сухі покидьки. Найстарша Паляникова дочка, Василина, обмітала коло порога сміття (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах