сноуборд —
СНОУБО́РД, ч. 1. род. у. Вид спорту – швидкісний спуск на спеціальній дошці зі снігових схилів. Змагання зі сноуборду. 2. род. а. Дошка для заняття таким видом спорту. Летячи зі сноубордом, відчуєш себе графом Монте Крісто, зашитим у мішок і кинутим зі скелі в море (з газ.).
Словник української мови у 20 томах