Орфографічний словник української мови

сольфатара

сольфата́ра

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сольфатара — -и, ж. Вихід гарячих газів, перев. сірчистого й сірководню, з тріщин на схилах і в кратері вулканів.  Великий тлумачний словник сучасної мови