соратниця

сора́тниця

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. соратниця — [соратниец'а] -ц'і, ор. -цеийу  Орфоепічний словник української мови
2. соратниця — -і. Жін. до соратник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. соратниця — СОРА́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до сора́тник. Покохавши Івана, Ольга неминуче повинна була стати і стала його соратницею у тій боротьбі, яку розпочала тоді молода демократія Галичини (П. Колесник).  Словник української мови у 20 томах
4. соратниця — СОРА́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до сора́тник. Покохавши Івана, Ольга неминуче повинна була стати і стала його соратницею у тій боротьбі, яку розпочала тоді молода демократія Галичини (Кол., Терен..  Словник української мови в 11 томах