Орфографічний словник української мови

спековисько

спеко́висько

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спековисько — -а, с., розм. Те саме, що спекота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спековисько — СПЕКО́ВИСЬКО, а, с., розм. Те саме, що спеко́та́. На березі стояло таке спековисько, що євпаторійці вже побоювались за море – от-от закипить (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
  3. спековисько — СПЕКО́ВИСЬКО, а, с., розм. Те саме, що спеко́та́. На березі стояло таке спековисько, що євпаторійці вже побоювались за море — от-от закипить (Збан., Сеспель, 1961, 126).  Словник української мови в 11 томах