Значення в інших словниках
-
спеціалізація —
[спеиц'іал'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
-
спеціалізація —
-ї, ж. 1》 Дія і стан за знач. спеціалізувати і спеціалізуватися. Спеціалізація кредитів — використання бюджетних коштів у чітко встановлених напрямах і в межах виділених сум. 2》 Особливі риси пристосування організмів до умов існування, властиві даному виду чи певній групі тварин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спеціалізація —
СПЕЦІАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Здобуття якої-небудь спеціальності, знань, навичок. Неможлива праця без спеціалізації при сучасних умовах техніки і соціального ладу (Леся Українка). 2. Розподіл праці на окремі операції.
Словник української мови у 20 томах
-
спеціалізація —
спеціаліза́ція (від лат. specialis – особливий) 1. Оволодіння спеціальними знаннями в певній галузі. 2. Зосередження діяльності на певному занятті, спеціальності. 3. Поділ праці на окремі операції. 4. С. виробництва – відособлення й створення підприємств і галузей для випуску однорідної продукції.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
спеціалізація —
Спеціаліза́ція, -ції, -цією
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
спеціалізація —
СПЕЦІАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Дія і стан за знач. спеціалізува́ти і спеціалізува́тися. Неможлива праця без спеціалізації при сучасних умовах техніки і соціального ладу (Л. Укр., III, 1952, 684); У Москві рано виникла спеціалізація ремісників.
Словник української мови в 11 томах
-
спеціалізація —
рос. специализация 1. Зосередження діяльності на відносно вузьких, спеціальних напрямах, окремих технологічних операціях або видах продукції. 2. Набуття спеціальних знань, навичок у певній галузі. 3. Поділ праці за її окремими видами, формами.
Eкономічна енциклопедія