Орфографічний словник української мови

спилювати

спи́лювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спилювати — -юю, -юєш, недок., спиляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Зрізувати пилкою. 2》 Згладжувати, вирівнювати напилком або терпугом нерівності на поверхні чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спилювати — СПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. Зрізувати пилкою. Кілька днів він викорчовував старі пні, спилював сухі дерева (Ю. Збанацький); Спиляли [хлопці] старого осокора, привезли у двір (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. спилювати — ЗРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось), ЗРІЗА́ТИ, ОБРІ́ЗУВАТИ, ОБРІЗА́ТИ, РІ́ЗАТИ розм.; СПИ́ЛЮВАТИ, СТИНА́ТИ, ОБТИНА́ТИ (різко, повністю); ЗСТРИГА́ТИ (волосся, вовну і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. спилювати — Спи́лювати, -люю, -люєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. спилювати — СПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Зрізувати пилкою. Кілька днів він викорчовував старі пні, спилював сухі дерева (Збан., Мор. чайка, 1959, 227); Спиляли [хлопці] старого осокора, привезли у двір (Тют., Вир, 1964, 358).  Словник української мови в 11 томах