Орфографічний словник української мови

сплетення

спле́тення

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сплетення — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. сплести і сплестися. 2》 Те, що являє собою з'єднання, переплетення чого-небудь. Сонячне сплетення. Куприкове сплетення — нервове сплетення...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сплетення — СПЛЕ́ТЕННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. сплести́ і сплести́ся. Сплетення різних інтересів. 2. Те, що являє собою з'єднання, переплетення чого-небудь. При ..  Словник української мови у 20 томах
  3. сплетення — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн.  Словник синонімів української мови
  4. сплетення — СПЛЕ́ТЕННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. сплести́ і сплести́ся. Письменника.. створює колектив — громадськість — республіка — наша радянська країна шляхом впливів по тисячах зв’язків, стиків, сплетень внутрішнього світу письменника з дійсністю...  Словник української мови в 11 томах