сповняти

сповня́ти 1

дієслово недоконаного виду

наповнювати

сповня́ти 2

дієслово недоконаного виду

виконувати

розм.

Значення в інших словниках

1. сповняти — див. сповнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. сповняти — СПОВНЯ́ТИ¹ див. спо́внювати¹. СПОВНЯ́ТИ² див. спо́внювати².  Словник української мови у 20 томах
3. сповняти — НАПО́ВНИТИ (про людей, тварин — зайняти весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИ підсил., НАВОДНИ́ТИ підсил., ЗАЛИ́ТИ (ЗАЛЛЯ́ТИ рідше) підсил., ЗАТОПИ́ТИ підсил., ЗАБИ́ТИ підсил. розм., ЗАГАТИ́ТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
4. сповняти — Спо́внювати, -нюю, -нюєш і сповня́ти, -ня́ю, -ня́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сповняти — СПОВНЯ́ТИ¹ див. спо́внювати¹. СПОВНЯ́ТИ² див. спо́внювати².  Словник української мови в 11 томах
6. сповняти — Сповняти, -няю, -єш сов. в. сповнити, -ню, -ниш, гл. Наполнять, наполнить. Застилайте столи, сповняйте кубочки. Мет. 131. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86.  Словник української мови Грінченка