сповідати —
1. Здійснювати Таїнство Сповіді, вислуховувати сповідь та відпускати гріхи; 2. і сповідатися Визнавати на сповіді свої гріхи
Словник церковно-обрядової термінології
сповідати —
-аю, -аєш, недок., перех. 1》 церк. Здійснювати обряд сповіді, вислуховувати чиїсь покаяння в гріхах і відпускати їх. 2》 Розповідати на сповіді про свої гріхи. 3》 перен., розм. Примушувати відверто зізнатися в чому-небудь, розповісти про щось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сповідати —
СПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що. 1. церк. Здійснювати обряд сповіді, вислуховувати чиїсь покаяння в гріхах і відпускати їх. Ой узяли безталанну, Закували у кайдани, Сповідали, причащали (Т.
Словник української мови у 20 томах
сповідати —
СПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. церк. Здійснювати обряд сповіді, вислуховувати чиїсь покаяння в гріхах і відпускати їх. Ой узяли безталанну, Закували у кайдани, Сповідали, причащали (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
сповідати —
Сповіда́ти, -да́ю, -єш гл. Исповѣдывать: а) — кого́. Піп сповідає вже останнього, б) — що. Той молиться, сповідає гріхи перед братом. Шевч.
Словник української мови Грінченка