Орфографічний словник української мови

спрямовувач

спрямо́вувач

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спрямовувач — -а, ч. Пристрій у молотарці, який захищає хлібну масу, що надходить для обмолоту, від дії струменя повітря, утворюваного обертанням барабана.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спрямовувач — СПРЯМО́ВУВАЧ, а, ч. Пристрій у молотарці, який захищає хлібну масу, що надходить для обмолоту, від дії струменя повітря, утворюваного обертанням барабана.  Словник української мови у 20 томах
  3. спрямовувач — СПРЯМО́ВУВАЧ, а, ч. Пристрій у молотарці, який захищає хлібну масу, що надходить для обмолоту, від дії струменя повітря, утворюваного обертанням барабана.  Словник української мови в 11 томах