Орфографічний словник української мови

спурт

спурт

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спурт — -у, ч., спорт. Різке збільшення швидкості руху під час бігу, плавання і т. ін.; ривок. Фінішний спурт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спурт — СПУРТ, у, ч., спорт. Різке збільшення швидкості руху під час бігу, плавання і т. ін.; ривок. Це був .. “спурт”, .. яким чемпіон володів досконало (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. спурт — (англ. spurt, букв. – вибух, ривок) різке короткочасне прискорення швидкості (темпу) руху в змаганнях з бігу, на ковзанах, у велосипедних гонках тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. спурт — РИВО́К (різке збільшення швидкості руху); СПУРТ спорт. (під час бігу, плавання тощо). Іван Силович ривком проскочив повз стіну і зупинився в сінях, перед дверима (Г. Епік); Минувши село, задній танк почав зменшувати хід і, зробивши ще декілька ривків, зупинився (П. Панч); Фінішний спурт.  Словник синонімів української мови
  5. спурт — СПУРТ, у, ч., спорт. Різке збільшення швидкості руху під час бігу, плавання і т. ін.; ривок. Це був.. «спурт», ..яким чемпіон володів досконало (Собко, Біле полум’я, 1952, 188); Фінішний спурт.  Словник української мови в 11 томах