Орфографічний словник української мови

спурхувати

спу́рхувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спурхувати — див. пурхати  Словник синонімів Вусика
  2. спурхувати — і спорхувати, -ую, -уєш, недок., спурхнути і спорхнути, -ну, -неш, док. 1》 Легко і швидко злітати з якого-небудь місця (про птаха, метелика і т. ін.). 2》 перен., розм. Швидко підхоплюватися з якого-небудь місця (про людину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спурхувати — СПУ́РХУВАТИ, СПО́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУ́РХНУТИ, СПО́РХНУТИ, ну, неш, док. 1. Легко і швидко злітати з якого-небудь місця (про птаха, метелика і т. ін.). Сполохані жайворонки спурхували перед самою машиною і свічками ішли кудись угору (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. спурхувати — ЗЛІТА́ТИ (летячи, підніматися в повітря), ЗЛИНА́ТИ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНІМА́ТИСЯ (ПІДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНО́СИТИСЯ, ЗРИНА́ТИ, ШУГА́ТИ (стрімко); ЗРИВА́ТИСЯ, ПОРИВА́ТИСЯ (раптово і швидко); СПУ́РХУВАТИ (перев. про птахів, метеликів і т. ін.  Словник синонімів української мови
  5. спурхувати — СПУ́РХУВАТИ і СПО́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУ́РХНУТИ і СПО́РХНУТИ, ну, неш, док. 1. Легко і швидко злітати з якого-небудь місця (про птаха, метелика і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах