спучувати —
СПУ́ЧУВАТИ, ує, недок., СПУ́ЧИТИ, ить, док., що 1. Випинати горбом, горбами, робити випуклим. Вода спучила лід. 2. спец. Збільшувати об'єм.
Словник української мови у 20 томах
спучувати —
СПУ́ЧУВАТИ, ує, недок., СПУ́ЧИТИ, ить, док., перех. 1. Випинати горбом, горбами, робити випуклим. Вода спучила лід. 2. спец. Збільшувати об’єм.
Словник української мови в 11 томах