Орфографічний словник української мови

співредактор

співреда́ктор

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. співредактор — -а, ч. Редактор, що працює разом з іншим редактором.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. співредактор — СПІВРЕДА́КТОР, а, ч. Редактор, що працює разом з іншим редактором. Як співредактор, а пізніше як самостійний редактор місячника “Літературно-науковий вісник” .. одержував я місячно забезпечену постійну плату (І. Франко); Співредактор книжки.  Словник української мови у 20 томах
  3. співредактор — СПІВРЕДА́КТОР, а, ч. Редактор, що працює разом з іншим редактором. Як співредактор, а пізніше як самостійний редактор місячника «Літературно-науковий вісник».. одержував я місячно забезпечену постійну плату (Фр., І, 1955, 40).  Словник української мови в 11 томах