Орфографічний словник української мови

спізнюватися

спі́знюватися

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спізнюватися — Спізнятися, запізнюватися, припізнюватися, затримуватися, баритися.  Словник синонімів Караванського
  2. спізнюватися — -ююся, -юєшся і рідко спізнятися, -яюся, -яєшся, недок., спізнитися, спізнюся, спізнишся, док. 1》 Приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба; запізнюватися. || Затримуватися, бути де-небудь довше, ніж передбачалося. 2》 з чим і без додатка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спізнюватися — СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко СПІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПІЗНИ́ТИСЯ, спізню́ся, спі́знишся, док. 1. Приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба; запізнюватися.  Словник української мови у 20 томах
  4. спізнюватися — ЗАПІ́ЗНЮВАТИСЯ (приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба), ОПІ́ЗНЮВАТИСЯ, СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ (трохи). — Док.: запізни́тися, опізни́тися, спізни́тися, припізни́тися.  Словник синонімів української мови
  5. спізнюватися — Спі́знюватися, -нююся, -нюєшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. спізнюватися — СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко СПІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПІЗНИ́ТИСЯ, спізню́ся, спі́знишся, док. 1. Приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба; запізнюватися.  Словник української мови в 11 томах