Орфографічний словник української мови

стаккато

стакка́то 1

прислівник

коротко, уривчасто — про спосіб виконання музичного твору

незмінювана словникова одиниця

стакка́то 2

іменник середнього роду

уривчасте виконання звуків музичного твору

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стаккато — стакка́то (італ. staccato, від staccare – відривати, відокремлювати) уривчасте, коротке виконання мелодії на музичному інструменті або голосом.  Словник іншомовних слів Мельничука
  2. стаккато — Стакка́то (іт.) не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. стаккато — СТАККА́ТО, муз. 1. присл. Коротко, уривчасто (як позначення способу виконання музичного твору). *Образно. Раптом із ярової пшениці стаккато: — Пать-падьом! — Пать-падьом! — Пать-падьом! (Вишня, II, 1956, 166). 2. у знач. ім., невідм.  Словник української мови в 11 томах