Орфографічний словник української мови

старезний

старе́зний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. старезний — див. старий; стародавній  Словник синонімів Вусика
  2. старезний — [старезнией] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. старезний — СТАРЕ́ЗНИЙ, а, е. 1. Дуже старий віком. Той Петро Шостозуб та був перший чоловік у громаді, – вже старезний такий, боже! як молоко, білий (Марко Вовчок); Зразу ж після весілля і виїхали б з Людмилою у Київ до її старезної бабуні (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. старезний — -а, -е. 1》 Дуже за старий віком. || Який дуже давно народився, з'явився, почав рости (про тварин, рослини). 2》 Який дуже давно існує, виник, з'явився; дуже давній. 3》 Який дуже довго був у користуванні, дуже давно зроблений, побудований і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. старезний — ДА́ВНІЙ (який існує багато часу, давно виник, з'явився, довго триває тощо), СТАРИ́Й, ДА́ВНІ́ШНІЙ розм., ДАВНЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТАРЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ВІДДА́ВНІЙ заст., ДРЕ́ВНІЙ заст.  Словник синонімів української мови
  6. старезний — Старе́зний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. старезний — СТАРЕ́ЗНИЙ, а, е. 1. Дуже старий віком. Той Петро Шостозуб та був перший чоловік у громаді, — вже старезний такий, боже! як молоко, білий (Вовчок, І, 1955, 23); Зразу ж після весілля і виїхали б з Людмилою у Київ до її старезної бабуні (Головко, II...  Словник української мови в 11 томах
  8. старезний — Старезний, старенезний, -а, -е Очень старый. Старезна вже, стоїть та головою хитає. Ном. № 14179. Сидить стара жінка, стара-старенезна. МВ. ІІ. 65. Дід з сивою довгою бородою та старезний-старезний. Гн. II. 64.  Словник української мови Грінченка