стелитися —
СТЕЛИ́ТИСЯ, стелю́ся, сте́лишся, недок. 1. Лягати, покриваючи собою якусь поверхню; слатися. Не тямлячи себе, почав він викидати жінчине добро у відчинені до сіней двері. З свистом летів сувій полотна і через усю хату стелився білою стежкою (М.
Словник української мови у 20 томах
стелитися —
стелюся, стелишся, недок. 1》 Лягати, вкриваючи собою поверхню, прилягаючи до поверхні чого-небудь; слатися. || Схилятися до землі (про стебла, віти й листя рослин). 2》 перен. Простягатися, розстилатися на велику відстань. 3》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стелитися —
стели́тися під но́ги перед ким. Догоджати кому-небудь, принижуючись та втрачаючи людську гідність. Кубло гадюче! Перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка).
Фразеологічний словник української мови
стелитися —
ЛЯГА́ТИ (про світло, тінь, сніг і т. ін. — розповсюджуючись по якій-небудь поверхні, покривати її собою), ПА́ДАТИ, УСТЕЛЯ́ТИСЯ (ВСТЕЛЯ́ТИСЯ), УСТЕ́ЛЮВАТИСЯ (ВСТЕ́ЛЮВАТИСЯ), ПРОСТЯГА́ТИСЯ, ВІДКИДА́ТИСЯ розм.; СІДА́ТИ, ОСІДА́ТИ (про росу, туман, пил і...
Словник синонімів української мови
стелитися —
СТЕЛИ́ТИСЯ, стелю́ся, сте́лишся, недок. 1. Лягати, вкриваючи собою поверхню, прилягаючи до поверхні чого-небудь; слатися. Не тямлячи себе, почав він викидати жінчине добро у відчинені до сіней двері.
Словник української мови в 11 томах
стелитися —
Стелитися, -люся, -лешся гл. Стлаться, разстилаться. Зелененький барвіночку, стелися низенько. н. п.
Словник української мови Грінченка