Орфографічний словник української мови

стибніт

стибні́т

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стибніт — СТИБНІ́Т, у, ч. Непрозорий свинцево-сірого кольору з металевим блиском мінерал, який містить сурму й сірку.  Словник української мови у 20 томах
  2. стибніт — -у, ч. Непрозорий свинцево-сірого кольору з металевим блиском мінерал, сульфід стибію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стибніт — стибні́т (від грец. στϊβι – сурма, з єгип.) те саме, що й антимоніт.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. стибніт — СТИБНІ́Т, у, ч. Непрозорий свинцево-сірого кольору з металевим блиском мінерал, який містить сурму й сірку.  Словник української мови в 11 томах