Орфографічний словник української мови

стидати

стида́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стидати — СТИДА́ТИ див. стиди́ти.  Словник української мови у 20 томах
  2. стидати — див. стидити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стидати — СОРО́МИТИ (докоряти кому-небудь, викликаючи в нього почуття сорому, зніяковіння), ПРИСОРО́МЛЮВАТИ, СТИДИ́ТИ, СТИДА́ТИ розм., СО́ВІСТИТИ розм., СТРАМИ́ТИ розм., СРАМИ́ТИ заст., УСТИДЖА́ТИ (ВСТИДЖА́ТИ) розм., УСТИДА́ТИ (ВСТИДА́ТИ) розм. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. стидати — СТИДА́ТИ див. стиди́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. стидати — Стида́ти, -да́ю, -єш гл. Стыдить. Баба стидає дитину. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка