сторінка —
(зошита) аркуш, картка; (історії) П. доба, етап, період; мн. СТОРІНКИ, (даного твору) текст; ФР. твори <н. на сторінках Ґете = у творах Ґете>.
Словник синонімів Караванського
сторінка —
[стоур’інка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, мн. стор'інки, стор'інок дв'і стоур'інкие
Орфоепічний словник української мови
сторінка —
СТОРІ́НКА, и, ж. 1. Один бік аркуша паперу в зошиті, книжці і т. ін. Прочитавши перших дві-три сторінки, я спинилась, щоб одвести голос, і почула голосне, мірне дихання Алли Михайлівни, – вона спала (Леся Українка); Він подав мені розгорнуту книжку ..
Словник української мови у 20 томах
сторінка —
-и, ж. 1》 Один бік аркуша паперу в зошиті, книжці і т. ін. || Аркуш у зошиті, книжці і т. ін. || перев. мн. Частина якого-небудь тексту. || перев. мн. Чиї-небудь твори. Титульна сторінка. 2》 перен. Про період, етап в історії, розвитку чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сторінка —
блиску́ча сторі́нка чого, в чому. Найбільш знаменна, видатна подія (найбільш знаменний, видатний період). Героїчний захист Сталінграда — блискуча сторінка в історії Вітчизняної війни (З журналу). відкрива́ти / відкри́ти (нову́) сторі́нку (е́ру) в чому.
Фразеологічний словник української мови
сторінка —
СТОРІ́НКА, и, ж. 1. Один бік аркуша паперу в зошиті, книжці і т. ін. Прочитавши перших дві-три сторінки, я спинилась, щоб одвести голос, і почула голосне, мірне дихання Алли Михайлівни, — вона спала (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
сторінка —
Сторінка, -ки ж. 1) ум. отъ сторона. Не лихо журить і чужа сторінка, а невдала жінка. Ном. № 9112. 2) Страница.
Словник української мови Грінченка