Орфографічний словник української мови

струна

струна́

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири струни́

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. струна — (героїчна) П. мотив; (болюча) місце; (вдачі) СТРУНКА; мн. СТРУНИ, П. музика, поезія; (душі) настрої, почуття; струнка.  Словник синонімів Караванського
  2. струна — [струна] -ни, д. і м. -н'і, мн. струние, струн дв'і струни  Орфоепічний словник української мови
  3. струна — Пружна волосяна, жильна, металева, синтетична (капрон, нейлон та ін.), шовкова нитка, натягнена на музичному інструменті, яка є вібратором — джерелом звуку. Для видобування низьких звуків застосовуються С., обкручені т.з. канителлю.  Словник-довідник музичних термінів
  4. струна — СТРУНА́, и́, ж. 1. Гнучка, пружна, туго натягнена нитка (металева, жильна і т. ін.) в музичних інструментах, що при коливанні створює звуки. Вшкварив по струнах. Старий грає, а Ярина З Степаном танцює (Т.  Словник української мови у 20 томах
  5. струна — И, ж., нарк. Голка до шприца. Постійно після цих наріків струни по під'їзду валяються. ◇ Прочистити струну — почистити голку до шприца перед ін'єкцією наркотику.  Словник сучасного українського сленгу
  6. струна — (-и) ж., нарк. Те саме, що спиця. БСРЖ, 572; ПСУМС, 67; СЖЗ, 97.  Словник жарґонної лексики української мови
  7. струна — -и, ж. 1》 Гнучка, пружна, туго натягнена нитка (металева, жильна і т. ін.) в музичних інструментах, що, коливаючись, створює звуки. || тільки мн., перен. Про звуки якого-небудь музичного інструмента; взагалі про музику, поезію. 2》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. струна — болю́ча (слаба́, слабка́ і т. ін.) струна́ чия, кого. Найбільш вразливе місце; те, що особливо мучить, хвилює кого-небудь. (Ганна:) Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика.  Фразеологічний словник української мови
  9. струна — Струна́, -ни́; стру́ни, струн  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. струна — СТРУНА́, и́, ж. 1. Гнучка, пружна, туго натягнена нитка (металева, жильна і т. ін.) в музичних інструментах, що при коливанні створює звуки. Вшкварив по струнах. Старий грає, а Ярина З Степаном танцює (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
  11. струна — Залізний стрижень в конструкції крокви.  Архітектура і монументальне мистецтво