Значення в інших словниках
-
струхлілий —
СТРУХЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до струхлі́ти; // у знач. прикм. Он на ній [вербі] самій, пустивши коріння в струхлілу середину, кілька літ вже росте кущ рябини (Г. Хоткевич); Поручник Лукаш був типовим кадровим офіцером струхлілої австрійської монархії (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Словник української мови у 20 томах
-
струхлілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до струхліти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
струхлілий —
СТРУХЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до струхлі́ти. Он на ній [вербі] самій, пустивши коріння в струхлілу середину, кілька літ вже росте кущ рябини (Хотк., II, 1966, 43); *Образно.
Словник української мови в 11 томах