стрілити

стрі́лити

дієслово доконаного виду

рідко

Значення в інших словниках

1. стрілити — див. стріляти  Словник синонімів Вусика
2. стрілити — СТРІ́ЛИТИ див. стріля́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. стрілити — стрілити 1. вистрілити (м, ср, ст) ◊ стріля́ти бо́мки → бомок ◊ стрілив ворону, тра́фив корову про поганого стрільця (Франко) 2. вул. вдарити (м, ср, ст)|| = вгатити ◊ баняка́ стрілити → баняк ◊ в пи́сок стрілити вул.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. стрілити — Не штука стрілити крука, як сидить, але як летить. Поцілити птаху в лету, належить до мисливської штуки. Не штука стрілити, але вцілити. Не велика річ говорити, але зробити. Стрілив, як з гармати. Дуже голосно. Стріляв у ворону, а попав у корову. Глум з лихого стрільця.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. стрілити — див. стріляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. стрілити — Стре́лити і стрі́лити, стре́[і́]лю, -лиш, -лять; стре[і]ль, стре́[і́]льмо, -льте стрі́лити, див. стре́лити  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. стрілити — СТРІ́ЛИТИ див. стріля́ти.  Словник української мови в 11 томах
8. стрілити — Стрілити см. стріляти.  Словник української мови Грінченка