Орфографічний словник української мови

стінолом

стіноло́м

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стінолом — СТІНОЛО́М, а, ч., заст. Пристосування для руйнування стін (у 3 знач.). Молодці рубали грубі ялиці, заострювали [загострювали] їх з обох кінців, мов палі, прив’язували до обрубаних із гілля пнів важке каміння, щоб ті новомодні стінолами плили попід водою (Фр., VI, 1951, 132).  Словник української мови в 11 томах