супокійно —
СУПОКІ́ЙНО, присл. 1. Присл. до супокі́йний. Вони вийшли з театру в темну жовтневу ніч. Безмежна і прохолодна, вона здіймалась над Терноградом урочисто і супокійно (В. Собко); Супокійно і врочисто птахи пропливли (М.
Словник української мови у 20 томах
супокійно —
присл. 1》 Присл. до супокійний. 2》 у знач. присудк. сл. Те саме, що спокійно 2), 3)
Великий тлумачний словник сучасної мови
супокійно —
СУПОКІ́ЙНО, присл. 1. Присл. до супокі́йний. Вони вийшли з театру в темну жовтневу ніч. Безмежна і прохолодна, вона здіймалась над Терноградом урочисто і супокійно (Собко, Нам спокій.., 1959, 38); Супокійно і врочисто птахи пропливли (Рудь, Дон.
Словник української мови в 11 томах