сушитися —
[сушитиес'а] -шус'а, -шиес':а, -шиец':а, -шац':а; нак. -шис'а, -ш'іц':а
Орфоепічний словник української мови
сушитися —
СУШИ́ТИСЯ, сушу́ся, су́шишся, недок. 1. Ставати сухим, втрачаючи вологу (про що-небудь, розміщене на повітрі, в теплому місці, біля вогню, на сонці). Біля груби і скрізь під стелею сушилися на мотузках зопрілі онучі і подерта солдатська білизна (З.
Словник української мови у 20 томах
сушитися —
сушуся, сушишся, недок. 1》 Ставати сухим, втрачаючи вологу (про що-небудь розміщене на повітрі, в теплому місці, біля вогню, на сонці). 2》 Сушити на собі сирий, мокрий одяг, взуття; обсушуватися, висушуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сушитися —
СУШИ́ТИСЯ, сушу́ся, су́шишся, недок. 1. Ставати сухим, втрачаючи вологу (про що-небудь, розміщене на повітрі, в теплому місці, біля вогню, на сонці).
Словник української мови в 11 томах
сушитися —
Суши́тися, -шу́ся, -шишся гл. Сохнуть, сушиться. Да ластівочка да купалася да на бережечку да сушилася. Чуб. V. 9.
Словник української мови Грінченка