сходитися —
Збиратися (чочо-в-чоло) зближатися, ізступатися, (докупи) зливатися, злучатися, з'єднуватися, (- губи) стулятися, (у зморшки) стягатися, (в одній точці) зосереджуватися, (з ким) спізнаватися, ставати другом кого, (у поглядах) годитися, поділяти...
Словник синонімів Караванського
сходитися —
див. іти; ходити
Словник синонімів Вусика
сходитися —
[сходиетиес'а] -оджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. -одз'ц'а, -од'теис'а
Орфоепічний словник української мови
сходитися —
СХО́ДИТИСЯ і рідко ЗІХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ЗІЙТИ́СЯ, зійду́ся, зі́йдешся, док. 1. Приходити з різних місць в одне; збиратися. До Січі сходились бурлаки з усього світу (П. Куліш); Довбиш б'є в дошку.
Словник української мови у 20 томах
сходитися —
Пекла б мати і млинці, та не сходяться кінці. Не вистачає нас на кращий харч. Млинці—легке печиво. Сходив ноги по коліна, та й ще слаба Василина. Ходив усюди по ліки і досі нічого не помогло.
Приповідки або українсько-народня філософія
сходитися —
і рідко зіходитися, -джуся, -дишся, недок., зійтися, зійдуся, зійдешся, док. 1》 Приходити з різних місць в одне; збиратися. || Пливучи, приходити в одне місце. || у що, чим. Наближаючись одне до одного, розташовуватися яким-небудь способом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сходитися —
доро́ги схо́дяться (схре́щуються) / зійшли́ся (схрести́лися) кого, чиї. Хто-небудь зустрічається з кимсь у житті, має спільні інтереси, вступає в певні стосунки. Кобзар Білорусії — Янка Купала читав “Заповіт” нашого Тараса у своєму перекладі.
Фразеологічний словник української мови
сходитися —
ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
сходитися —
СХО́ДИТИСЯ і рідко ЗІХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ЗІЙТИ́СЯ, зійду́ся, зі́йдешся, док. 1. Приходити з різних місць в одне; збиратися. До Січі сходились бурлаки з усього світу (П. Куліш, Вибр., 1969, 79); Довбиш б’є в дошку.
Словник української мови в 11 томах
сходитися —
Сходитися, -джуся, -дишся гл. 1) Сходиться. Ей, миряне, шевці, кравці, крамарі, шапарі, сходіться ради послухати, табаки понюхати. Ном. №6124. 2) Сходиться, соединяться взаимно. Земля сходиться з небом. Чуб. І. 37.
Словник української мови Грінченка