Орфографічний словник української мови

східець

схі́дець

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. східець — див. щабель  Словник синонімів Вусика
  2. східець — СХІ́ДЕЦЬ див. схі́дці.  Словник української мови у 20 томах
  3. східець — див. східці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. східець — ПІДНІ́ЖКА (пристрій у вигляді східців у вагоні, автомашині тощо), ПІДНІ́ЖОК рідше, ПРИ́СТУПКА. Юрій стояв на підніжці, вище за провідника, і дивився на перон (В. Собко); Серед майдану коло церкви ледве виднівся з натовпу лінкольн.  Словник синонімів української мови
  5. східець — Схі́дець, -дця; схі́дці, -ців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. східець — СХІ́ДЕЦЬ див. схі́дці.  Словник української мови в 11 томах
  7. східець — східець (сходина) Основний елемент сходів, що складається з горизонтальної частини — проступінка і вертикальної — присхідця. Мають місце: ~ урізний (вставний) — такий, що вставляється у пази на тятивах. ~ фризовий — такий, що прилягає до площадки.  Архітектура і монументальне мистецтво
  8. східець — Східець, -дця м. Ступенька (неподвижной лѣстницы); мн. східці. а) ступеньки неподв. лѣстн. б) неподвижная лѣстница. Стор. МПр. 65. Ей красно в него і дворі єго, тисові сінці, яворові східці. н. п.  Словник української мови Грінченка