Орфографічний словник української мови

сюдою

сюдо́ю

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сюдою — пр., цією дорогою <�шляхом> у цьому напрямі, у цьому місці  Словник синонімів Караванського
  2. сюдою — СЮДО́Ю, присл., розм. 1. Цією дорогою, цим шляхом; у цьому напрямку. [Гострохвостий:] Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати (І. Нечуй-Левицький); – Сюдою ближче, Ірцю, – вказала рукою Лаура (М. Ю. Тарновський).  Словник української мови у 20 томах
  3. сюдою — присл., розм. 1》 Цією дорогою, цим шляхом; у цьому напрямку. 2》 У місце, назване раніше або відоме з наявної ситуації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сюдою — СЮДО́Ю, присл., розм. 1. Цією дорогою, цим шляхом; у цьому напрямку. [Гострохвостий:] Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати (Н.-Лев., IX, 1967, 240); — Сюдою ближче, Ірцю, — вказала рукою Лаура (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 196).  Словник української мови в 11 томах
  5. сюдою — Сюдою нар. Этой дорогой, этимъ путемъ, въ этомъ направленіи. Чи не бачив парубка і дівки, чи не йшли сюдою? Рудч. Ск. І. 147. Йди правдою, то скрізь тобі шляшок битий: чи тудою, чи сюдою, чи на схід сонця, чи на захід. МВ. (КС. 1902. X. 142).  Словник української мови Грінченка