Орфографічний словник української мови

сябр

сябр

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сябр — СЯБР¹ див. сябри́1. СЯБР² див. сябри́2.  Словник української мови у 20 томах
  2. сябр — А, ч. Білорус. Сябри — брати наші.  Словник сучасного українського сленгу
  3. сябр — (-а) ч.; крим. Білорус. ЯБМ, 2, 406.  Словник жарґонної лексики української мови
  4. сябр — СЯБР див. сябри́.  Словник української мови в 11 томах